| | |
| додува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | додува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | додува́ймо |
| 2 особа | додува́й | додува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | додува́тиму | додува́тимемо, додува́тимем |
| 2 особа | додува́тимеш | додува́тимете |
| 3 особа | додува́тиме | додува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | додува́ю | додува́ємо, додува́єм |
| 2 особа | додува́єш | додува́єте |
| 3 особа | додува́є | додува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| додува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | додува́в | додува́ли |
| жін. р. | додува́ла |
| сер. р. | додува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| додува́вши |
