| | |
| дожа́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дожа́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дожа́рюймо |
| 2 особа | дожа́рюй | дожа́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дожа́рюватиму | дожа́рюватимемо, дожа́рюватимем |
| 2 особа | дожа́рюватимеш | дожа́рюватимете |
| 3 особа | дожа́рюватиме | дожа́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дожа́рюю | дожа́рюємо, дожа́рюєм |
| 2 особа | дожа́рюєш | дожа́рюєте |
| 3 особа | дожа́рює | дожа́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дожа́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дожа́рював | дожа́рювали |
| жін. р. | дожа́рювала |
| сер. р. | дожа́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дожа́рюваний |
| Безособова форма |
| дожа́рювано |
| Дієприслівник |
| дожа́рювавши |
