| | |
| докалата́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докалата́тися, докалата́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докалата́ймося, докалата́ймось |
| 2 особа | докалата́йся, докалата́йсь | докалата́йтеся, докалата́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докалата́юся, докалата́юсь | докалата́ємося, докалата́ємось, докалата́ємся |
| 2 особа | докалата́єшся | докалата́єтеся, докалата́єтесь |
| 3 особа | докалата́ється | докалата́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | докалата́вся, докалата́всь | докалата́лися, докалата́лись |
| жін.р. | докалата́лася, докалата́лась |
| сер.р. | докалата́лося, докалата́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| докалата́вшись |
