| докона́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (замучити; знищити) | ||
| Інфінітив | докона́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докона́ймо | |
| 2 особа | докона́й | докона́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докона́ю | докона́ємо, докона́єм |
| 2 особа | докона́єш | докона́єте |
| 3 особа | докона́є | докона́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докона́в | докона́ли |
| жін.р. | докона́ла | |
| сер.р. | докона́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| докона́вши | ||