| докори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | докори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | докорі́мо, докорі́м | |
| 2 особа | докори́ | докорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | докорю́ | доко́римо, доко́рим |
| 2 особа | доко́риш | доко́рите |
| 3 особа | доко́рить | доко́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докори́в | докори́ли |
| жін.р. | докори́ла | |
| сер.р. | докори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| докори́вши | ||