| | |
| докре́слювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докре́слювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докре́слюймо |
| 2 особа | докре́слюй | докре́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докре́слюватиму | докре́слюватимемо, докре́слюватимем |
| 2 особа | докре́слюватимеш | докре́слюватимете |
| 3 особа | докре́слюватиме | докре́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докре́слюю | докре́слюємо, докре́слюєм |
| 2 особа | докре́слюєш | докре́слюєте |
| 3 особа | докре́слює | докре́слюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| докре́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | докре́слював | докре́слювали |
| жін. р. | докре́слювала |
| сер. р. | докре́слювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| докре́слюваний |
| Безособова форма |
| докре́слювано |
| Дієприслівник |
| докре́слювавши |
