| | |
| доку́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доку́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доку́рюймо |
| 2 особа | доку́рюй | доку́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доку́рюватиму | доку́рюватимемо, доку́рюватимем |
| 2 особа | доку́рюватимеш | доку́рюватимете |
| 3 особа | доку́рюватиме | доку́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доку́рюю | доку́рюємо, доку́рюєм |
| 2 особа | доку́рюєш | доку́рюєте |
| 3 особа | доку́рює | доку́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доку́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доку́рював | доку́рювали |
| жін. р. | доку́рювала |
| сер. р. | доку́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доку́рювавши |
