| | |
| докуча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докуча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докуча́ймо |
| 2 особа | докуча́й | докуча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докуча́тиму | докуча́тимемо, докуча́тимем |
| 2 особа | докуча́тимеш | докуча́тимете |
| 3 особа | докуча́тиме | докуча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докуча́ю | докуча́ємо, докуча́єм |
| 2 особа | докуча́єш | докуча́єте |
| 3 особа | докуча́є | докуча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| докуча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | докуча́в | докуча́ли |
| жін. р. | докуча́ла |
| сер. р. | докуча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| докуча́вши |
