| докі́нчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | докі́нчений | докі́нчена | докі́нчене | докі́нчені |
| родовий | докі́нченого | докі́нченої | докі́нченого | докі́нчених |
| давальний | докі́нченому | докі́нченій | докі́нченому | докі́нченим |
| знахідний | докі́нчений, докі́нченого | докі́нчену | докі́нчене | докі́нчені, докі́нчених |
| орудний | докі́нченим | докі́нченою | докі́нченим | докі́нченими |
| місцевий | на/у докі́нченому, докі́нченім | на/у докі́нченій | на/у докі́нченому, докі́нченім | на/у докі́нчених |