домо́вий – прикметник | ||||
(від: дім) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | домо́вий | домо́ва | домо́ве | домо́ві |
родовий | домо́вого | домо́вої | домо́вого | домо́вих |
давальний | домо́вому | домо́вій | домо́вому | домо́вим |
знахідний | домо́вий, домо́вого | домо́ву | домо́ве | домо́ві, домо́вих |
орудний | домо́вим | домо́вою | домо́вим | домо́вими |
місцевий | на/у домо́вому, домо́вім | на/у домо́вій | на/у домо́вому, домо́вім | на/у домо́вих |