| | |
| домо́туватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | домо́туватися, домо́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | домо́туймося, домо́туймось |
| 2 особа | домо́туйся, домо́туйсь | домо́туйтеся, домо́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | домо́туватимуся, домо́туватимусь | домо́туватимемося, домо́туватимемось, домо́туватимемся |
| 2 особа | домо́туватимешся | домо́туватиметеся, домо́туватиметесь |
| 3 особа | домо́туватиметься | домо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | домо́туюся, домо́туюсь | домо́туємося, домо́туємось, домо́туємся |
| 2 особа | домо́туєшся | домо́туєтеся, домо́туєтесь |
| 3 особа | домо́тується | домо́туються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| домо́туючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | домо́тувався, домо́тувавсь | домо́тувалися, домо́тувались |
| жін. р. | домо́тувалася, домо́тувалась |
| сер. р. | домо́тувалося, домо́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| домо́тувавшись |
