| | |
| доозбро́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доозбро́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доозбро́юймо |
| 2 особа | доозбро́юй | доозбро́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доозбро́юватиму | доозбро́юватимемо, доозбро́юватимем |
| 2 особа | доозбро́юватимеш | доозбро́юватимете |
| 3 особа | доозбро́юватиме | доозбро́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доозбро́юю | доозбро́юємо, доозбро́юєм |
| 2 особа | доозбро́юєш | доозбро́юєте |
| 3 особа | доозбро́ює | доозбро́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доозбро́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доозбро́ював | доозбро́ювали |
| жін. р. | доозбро́ювала |
| сер. р. | доозбро́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| доозбро́юваний |
| Безособова форма |
| доозбро́ювано |
| Дієприслівник |
| доозбро́ювавши |
