| | |
| доозбро́їтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доозбро́їтися, доозбро́їтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доозбро́ймося, доозбро́ймось |
| 2 особа | доозбро́йся, доозбро́йсь | доозбро́йтеся, доозбро́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доозбро́юся, доозбро́юсь | доозбро́їмося, доозбро́їмось, доозбро́їмся |
| 2 особа | доозбро́їшся | доозбро́їтеся, доозбро́їтесь |
| 3 особа | доозбро́їться | доозбро́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доозбро́ївся, доозбро́ївсь | доозбро́їлися, доозбро́їлись |
| жін.р. | доозбро́їлася, доозбро́їлась |
| сер.р. | доозбро́їлося, доозбро́їлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доозбро́ївшись |
