| допомі́жни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | допомі́жни́й | допомі́жна́ | допомі́жне́ | допомі́жні́ |
| родовий | допомі́жно́го | допомі́жно́ї | допомі́жно́го | допомі́жни́х |
| давальний | допомі́жно́му | допомі́жні́й | допомі́жно́му | допомі́жни́м |
| знахідний | допомі́жни́й, допомі́жно́го | допомі́жну́ | допомі́жне́ | допомі́жні́, допомі́жни́х |
| орудний | допомі́жни́м | допомі́жно́ю | допомі́жни́м | допомі́жни́ми |
| місцевий | на/у допомі́жно́му, допомі́жні́м | на/у допомі́жні́й | на/у допомі́жно́му, допомі́жні́м | на/у допомі́жни́х |