| | |
| доправля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доправля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доправля́ймо |
| 2 особа | доправля́й | доправля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доправля́тиму | доправля́тимемо, доправля́тимем |
| 2 особа | доправля́тимеш | доправля́тимете |
| 3 особа | доправля́тиме | доправля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доправля́ю | доправля́ємо, доправля́єм |
| 2 особа | доправля́єш | доправля́єте |
| 3 особа | доправля́є | доправля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доправля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доправля́в | доправля́ли |
| жін. р. | доправля́ла |
| сер. р. | доправля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доправля́вши |
