| | |
| дорива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (рватися до кінця) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дорива́тися, дорива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | дорива́тиметься | дорива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | дорива́ється | дорива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дорива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дорива́вся, дорива́всь | дорива́лися, дорива́лись |
| жін. р. | дорива́лася, дорива́лась |
| сер. р. | дорива́лося, дорива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дорива́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
