| дорогува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дорогува́тий | дорогува́та | дорогува́те | дорогува́ті |
| родовий | дорогува́того | дорогува́тої | дорогува́того | дорогува́тих |
| давальний | дорогува́тому | дорогува́тій | дорогува́тому | дорогува́тим |
| знахідний | дорогува́тий, дорогува́того | дорогува́ту | дорогува́те | дорогува́ті, дорогува́тих |
| орудний | дорогува́тим | дорогува́тою | дорогува́тим | дорогува́тими |
| місцевий | на/у дорогува́тому, дорогува́тім | на/у дорогува́тій | на/у дорогува́тому, дорогува́тім | на/у дорогува́тих |