| | |
| доруйно́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доруйно́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доруйно́вуймо |
| 2 особа | доруйно́вуй | доруйно́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доруйно́вуватиму | доруйно́вуватимемо, доруйно́вуватимем |
| 2 особа | доруйно́вуватимеш | доруйно́вуватимете |
| 3 особа | доруйно́вуватиме | доруйно́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доруйно́вую | доруйно́вуємо, доруйно́вуєм |
| 2 особа | доруйно́вуєш | доруйно́вуєте |
| 3 особа | доруйно́вує | доруйно́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доруйно́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доруйно́вував | доруйно́вували |
| жін. р. | доруйно́вувала |
| сер. р. | доруйно́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доруйно́вувавши |
