досвідни́й – прикметник | ||||
(який має досвід) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | досвідни́й | досвідна́ | досвідне́ | досвідні́ |
родовий | досвідно́го | досвідно́ї | досвідно́го | досвідни́х |
давальний | досвідно́му | досвідні́й | досвідно́му | досвідни́м |
знахідний | досвідни́й, досвідно́го | досвідну́ | досвідне́ | досвідні́, досвідни́х |
орудний | досвідни́м | досвідно́ю | досвідни́м | досвідни́ми |
місцевий | на/у досвідно́му, досвідні́м | на/у досвідні́й | на/у досвідно́му, досвідні́м | на/у досвідни́х |
[рідко] |