| | |
| досу́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досу́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досу́куймо |
| 2 особа | досу́куй | досу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досу́куватиму | досу́куватимемо, досу́куватимем |
| 2 особа | досу́куватимеш | досу́куватимете |
| 3 особа | досу́куватиме | досу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досу́кую | досу́куємо, досу́куєм |
| 2 особа | досу́куєш | досу́куєте |
| 3 особа | досу́кує | досу́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| досу́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | досу́кував | досу́кували |
| жін. р. | досу́кувала |
| сер. р. | досу́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досу́кувавши |
