| | |
| дото́впитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дото́впитися, дото́впитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дото́впімося, дото́впімось, дото́впімся |
| 2 особа | дото́впися, дото́впись | дото́впіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дото́вплюся, дото́вплюсь | дото́впимося, дото́впимось, дото́впимся |
| 2 особа | дото́впишся | дото́впитеся, дото́впитесь |
| 3 особа | дото́впиться | дото́впляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дото́впився, дото́впивсь | дото́впилися, дото́впились |
| жін.р. | дото́впилася, дото́впилась |
| сер.р. | дото́впилося, дото́впилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дото́впившись |
| | |
| [розм.] | | |
