| дотуля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дотуля́тися, дотуля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дотуля́ймося, дотуля́ймось | |
| 2 особа | дотуля́йся, дотуля́йсь | дотуля́йтеся, дотуля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дотуля́тимуся, дотуля́тимусь | дотуля́тимемося, дотуля́тимемось, дотуля́тимемся |
| 2 особа | дотуля́тимешся | дотуля́тиметеся, дотуля́тиметесь |
| 3 особа | дотуля́тиметься | дотуля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дотуля́юся, дотуля́юсь | дотуля́ємося, дотуля́ємось, дотуля́ємся |
| 2 особа | дотуля́єшся | дотуля́єтеся, дотуля́єтесь |
| 3 особа | дотуля́ється | дотуля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дотуля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дотуля́вся, дотуля́всь | дотуля́лися, дотуля́лись |
| жін. р. | дотуля́лася, дотуля́лась | |
| сер. р. | дотуля́лося, дотуля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дотуля́вшись | ||
| [діал.] | ||