| дотяга́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (діставати; доторкуватися) | ||
| Інфінітив | дотяга́тися, дотяга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дотяга́ймося, дотяга́ймось | |
| 2 особа | дотяга́йся, дотяга́йсь | дотяга́йтеся, дотяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дотяга́тимуся, дотяга́тимусь | дотяга́тимемося, дотяга́тимемось, дотяга́тимемся |
| 2 особа | дотяга́тимешся | дотяга́тиметеся, дотяга́тиметесь |
| 3 особа | дотяга́тиметься | дотяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дотяга́юся, дотяга́юсь | дотяга́ємося, дотяга́ємось, дотяга́ємся |
| 2 особа | дотяга́єшся | дотяга́єтеся, дотяга́єтесь |
| 3 особа | дотяга́ється | дотяга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дотяга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дотяга́вся, дотяга́всь | дотяга́лися, дотяга́лись |
| жін. р. | дотяга́лася, дотяга́лась | |
| сер. р. | дотяга́лося, дотяга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дотяга́вшись | ||