доустатко́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | доустатко́ваний | доустатко́вана | доустатко́ване | доустатко́вані |
родовий | доустатко́ваного | доустатко́ваної | доустатко́ваного | доустатко́ваних |
давальний | доустатко́ваному | доустатко́ваній | доустатко́ваному | доустатко́ваним |
знахідний | доустатко́ваний | доустатко́вану | доустатко́ване | доустатко́вані |
орудний | доустатко́ваним | доустатко́ваною | доустатко́ваним | доустатко́ваними |
місцевий | на/у доустатко́ваному, доустатко́ванім | на/у доустатко́ваній | на/у доустатко́ваному, доустатко́ванім | на/у доустатко́ваних |