| доучи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доучи́тися, доучи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доучі́мося, доучі́мось, доучі́мся | |
| 2 особа | доучи́ся, доучи́сь | доучі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доучу́ся, доучу́сь | доу́чимося, доу́чимось, доу́чимся |
| 2 особа | доу́чишся | доу́читеся, доу́читесь |
| 3 особа | доу́читься | доу́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доучи́вся, доучи́всь | доучи́лися, доучи́лись |
| жін.р. | доучи́лася, доучи́лась | |
| сер.р. | доучи́лося, доучи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| доучи́вшись | ||