| доучи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доучи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доучі́мо, доучі́м | |
| 2 особа | доучи́ | доучі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доучу́ | доу́чимо, доу́чим |
| 2 особа | доу́чиш | доу́чите |
| 3 особа | доу́чить | доу́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доучи́в | доучи́ли |
| жін.р. | доучи́ла | |
| сер.р. | доучи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| доу́чений | ||
| Безособова форма | ||
| доу́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| доучи́вши | ||