дохи́таний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дохи́таний | дохи́тана | дохи́тане | дохи́тані |
родовий | дохи́таного | дохи́таної | дохи́таного | дохи́таних |
давальний | дохи́таному | дохи́таній | дохи́таному | дохи́таним |
знахідний | дохи́таний, дохи́таного | дохи́тану | дохи́тане | дохи́тані, дохи́таних |
орудний | дохи́таним | дохи́таною | дохи́таним | дохи́таними |
місцевий | на/у дохи́таному, дохи́танім | на/у дохи́таній | на/у дохи́таному, дохи́танім | на/у дохи́таних |