| дохита́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дохита́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дохита́ймо | |
| 2 особа | дохита́й | дохита́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дохита́ю | дохита́ємо, дохита́єм |
| 2 особа | дохита́єш | дохита́єте |
| 3 особа | дохита́є | дохита́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дохита́в | дохита́ли |
| жін.р. | дохита́ла | |
| сер.р. | дохита́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дохи́таний | ||
| Безособова форма | ||
| дохи́тано | ||
| Дієприслівник | ||
| дохита́вши | ||