| | |
| дохо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дохо́вуватися, дохо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дохо́вуймося, дохо́вуймось |
| 2 особа | дохо́вуйся, дохо́вуйсь | дохо́вуйтеся, дохо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дохо́вуватимуся, дохо́вуватимусь | дохо́вуватимемося, дохо́вуватимемось, дохо́вуватимемся |
| 2 особа | дохо́вуватимешся | дохо́вуватиметеся, дохо́вуватиметесь |
| 3 особа | дохо́вуватиметься | дохо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дохо́вуюся, дохо́вуюсь | дохо́вуємося, дохо́вуємось, дохо́вуємся |
| 2 особа | дохо́вуєшся | дохо́вуєтеся, дохо́вуєтесь |
| 3 особа | дохо́вується | дохо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дохо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дохо́вувався, дохо́вувавсь | дохо́вувалися, дохо́вувались |
| жін. р. | дохо́вувалася, дохо́вувалась |
| сер. р. | дохо́вувалося, дохо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дохо́вувавшись |
| | |
| [рідко] | | |
