| | |
| дохо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дохо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дохо́вуймо |
| 2 особа | дохо́вуй | дохо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дохо́вуватиму | дохо́вуватимемо, дохо́вуватимем |
| 2 особа | дохо́вуватимеш | дохо́вуватимете |
| 3 особа | дохо́вуватиме | дохо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дохо́вую | дохо́вуємо, дохо́вуєм |
| 2 особа | дохо́вуєш | дохо́вуєте |
| 3 особа | дохо́вує | дохо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дохо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дохо́вував | дохо́вували |
| жін. р. | дохо́вувала |
| сер. р. | дохо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дохо́вувавши |
| | |
| [рідко] | | |
