| дохі́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дохі́дливий | дохі́длива | дохі́дливе | дохі́дливі |
| родовий | дохі́дливого | дохі́дливої | дохі́дливого | дохі́дливих |
| давальний | дохі́дливому | дохі́дливій | дохі́дливому | дохі́дливим |
| знахідний | дохі́дливий, дохі́дливого | дохі́дливу | дохі́дливе | дохі́дливі, дохі́дливих |
| орудний | дохі́дливим | дохі́дливою | дохі́дливим | дохі́дливими |
| місцевий | на/у дохі́дливому, дохі́дливім | на/у дохі́дливій | на/у дохі́дливому, дохі́дливім | на/у дохі́дливих |