| доці́джувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | доці́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доці́джуймо | |
| 2 особа | доці́джуй | доці́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доці́джуватиму | доці́джуватимемо, доці́джуватимем |
| 2 особа | доці́джуватимеш | доці́джуватимете |
| 3 особа | доці́джуватиме | доці́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доці́джую | доці́джуємо, доці́джуєм |
| 2 особа | доці́джуєш | доці́джуєте |
| 3 особа | доці́джує | доці́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| доці́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | доці́джував | доці́джували |
| жін. р. | доці́джувала | |
| сер. р. | доці́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| доці́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| доці́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| доці́джувавши | ||