| дочита́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дочита́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дочита́ймо | |
| 2 особа | дочита́й | дочита́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дочита́ю | дочита́ємо, дочита́єм |
| 2 особа | дочита́єш | дочита́єте |
| 3 особа | дочита́є | дочита́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дочита́в | дочита́ли |
| жін.р. | дочита́ла | |
| сер.р. | дочита́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дочи́таний | ||
| Безособова форма | ||
| дочи́тано | ||
| Дієприслівник | ||
| дочита́вши | ||