| | |
| дочи́туватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дочи́туватися, дочи́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дочи́туймося, дочи́туймось |
| 2 особа | дочи́туйся, дочи́туйсь | дочи́туйтеся, дочи́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дочи́туватимуся, дочи́туватимусь | дочи́туватимемося, дочи́туватимемось, дочи́туватимемся |
| 2 особа | дочи́туватимешся | дочи́туватиметеся, дочи́туватиметесь |
| 3 особа | дочи́туватиметься | дочи́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дочи́туюся, дочи́туюсь | дочи́туємося, дочи́туємось, дочи́туємся |
| 2 особа | дочи́туєшся | дочи́туєтеся, дочи́туєтесь |
| 3 особа | дочи́тується | дочи́туються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дочи́туючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дочи́тувався, дочи́тувавсь | дочи́тувалися, дочи́тувались |
| жін. р. | дочи́тувалася, дочи́тувалась |
| сер. р. | дочи́тувалося, дочи́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дочи́тувавшись |
