| | |
| дошку́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дошку́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дошку́люймо |
| 2 особа | дошку́люй | дошку́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошку́люватиму | дошку́люватимемо, дошку́люватимем |
| 2 особа | дошку́люватимеш | дошку́люватимете |
| 3 особа | дошку́люватиме | дошку́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дошку́люю | дошку́люємо, дошку́люєм |
| 2 особа | дошку́люєш | дошку́люєте |
| 3 особа | дошку́лює | дошку́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дошку́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дошку́лював | дошку́лювали |
| жін. р. | дошку́лювала |
| сер. р. | дошку́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дошку́лювавши |
