| дошука́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дошука́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дошука́ймо | |
| 2 особа | дошука́й | дошука́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дошука́ю | дошука́ємо, дошука́єм |
| 2 особа | дошука́єш | дошука́єте |
| 3 особа | дошука́є | дошука́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дошука́в | дошука́ли |
| жін.р. | дошука́ла | |
| сер.р. | дошука́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дошу́каний | ||
| Безособова форма | ||
| дошу́кано | ||
| Дієприслівник | ||
| дошука́вши | ||