дощови́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дощови́тий | дощови́та | дощови́те | дощови́ті |
родовий | дощови́того | дощови́тої | дощови́того | дощови́тих |
давальний | дощови́тому | дощови́тій | дощови́тому | дощови́тим |
знахідний | дощови́тий | дощови́ту | дощови́те | дощови́ті |
орудний | дощови́тим | дощови́тою | дощови́тим | дощови́тими |
місцевий | на/у дощови́тому, дощови́тім | на/у дощови́тій | на/у дощови́тому, дощови́тім | на/у дощови́тих |
[рідко] |