до́єний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | до́єний | до́єна | до́єне | до́єні |
родовий | до́єного | до́єної | до́єного | до́єних |
давальний | до́єному | до́єній | до́єному | до́єним |
знахідний | до́єний, до́єного | до́єну | до́єне | до́єні, до́єних |
орудний | до́єним | до́єною | до́єним | до́єними |
місцевий | на/у до́єному, до́єнім | на/у до́єній | на/у до́єному, до́єнім | на/у до́єних |