| дої́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дої́тися, дої́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дої́тиметься | дої́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | до́їться | до́яться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| до́ячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дої́вся, дої́всь | дої́лися, дої́лись |
| жін. р. | дої́лася, дої́лась | |
| сер. р. | дої́лося, дої́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дої́вшись | ||