| дої́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дої́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ді́ймо | |
| 2 особа | дій | ді́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дої́тиму | дої́тимемо, дої́тимем |
| 2 особа | дої́тимеш | дої́тимете |
| 3 особа | дої́тиме | дої́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дою́ | до́їмо, до́їм |
| 2 особа | до́їш | до́їте |
| 3 особа | до́їть | до́ять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| до́ячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дої́в | дої́ли |
| жін. р. | дої́ла | |
| сер. р. | дої́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| до́єний | ||
| Безособова форма | ||
| до́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| дої́вши | ||