| дранти́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дранти́вий | дранти́ва | дранти́ве | дранти́ві |
| родовий | дранти́вого | дранти́вої | дранти́вого | дранти́вих |
| давальний | дранти́вому | дранти́вій | дранти́вому | дранти́вим |
| знахідний | дранти́вий, дранти́вого | дранти́ву | дранти́ве | дранти́ві, дранти́вих |
| орудний | дранти́вим | дранти́вою | дранти́вим | дранти́вими |
| місцевий | на/у дранти́вому, дранти́вім | на/у дранти́вій | на/у дранти́вому, дранти́вім | на/у дранти́вих |
| [діал.] | ||||