дриві́тня – іменник жіночого роду | ||
(приміщення для дров; колода, на якій рубають дрова) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дриві́тня | дриві́тні |
родовий | дриві́тні | дриві́тень |
давальний | дриві́тні | дриві́тням |
знахідний | дриві́тню | дриві́тні |
орудний | дриві́тнею | дриві́тнями |
місцевий | на/у дриві́тні | на/у дриві́тнях |
кличний | дриві́тне* | дриві́тні* |
[діал.] |