дрові́тня – іменник жіночого роду | ||
(приміщення для дров; колода, на якій рубають дрова) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дрові́тня | дрові́тні |
родовий | дрові́тні | дрові́тень |
давальний | дрові́тні | дрові́тням |
знахідний | дрові́тню | дрові́тні |
орудний | дрові́тнею | дрові́тнями |
місцевий | на/у дрові́тні | на/у дрові́тнях |
кличний | дрові́тне* | дрові́тні* |
[розм.] |