дрого́бицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дрого́бицький | дрого́бицька | дрого́бицьке | дрого́бицькі |
родовий | дрого́бицького | дрого́бицької | дрого́бицького | дрого́бицьких |
давальний | дрого́бицькому | дрого́бицькій | дрого́бицькому | дрого́бицьким |
знахідний | дрого́бицький, дрого́бицького | дрого́бицьку | дрого́бицьке | дрого́бицькі, дрого́бицьких |
орудний | дрого́бицьким | дрого́бицькою | дрого́бицьким | дрого́бицькими |
місцевий | на/у дрого́бицькому, дрого́бицькім | на/у дрого́бицькій | на/у дрого́бицькому, дрого́бицькім | на/у дрого́бицьких |