| дрочи́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дрочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дрочі́мо, дрочі́м | |
| 2 особа | дрочи́ | дрочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дрочи́тиму | дрочи́тимемо, дрочи́тимем |
| 2 особа | дрочи́тимеш | дрочи́тимете |
| 3 особа | дрочи́тиме | дрочи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дрочу́ | дро́чимо, дро́чим |
| 2 особа | дро́чиш | дро́чите |
| 3 особа | дро́чить | дро́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дро́чачи* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дрочи́в | дрочи́ли |
| жін. р. | дрочи́ла | |
| сер. р. | дрочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дрочи́вши | ||
| [розм.] | ||