другоря́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | другоря́дний | другоря́дна | другоря́дне | другоря́дні |
родовий | другоря́дного | другоря́дної | другоря́дного | другоря́дних |
давальний | другоря́дному | другоря́дній | другоря́дному | другоря́дним |
знахідний | другоря́дний, другоря́дного | другоря́дну | другоря́дне | другоря́дні, другоря́дних |
орудний | другоря́дним | другоря́дною | другоря́дним | другоря́дними |
місцевий | на/у другоря́дному, другоря́днім | на/у другоря́дній | на/у другоря́дному, другоря́днім | на/у другоря́дних |