| дружелю́бний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дружелю́бний | дружелю́бна | дружелю́бне | дружелю́бні |
| родовий | дружелю́бного | дружелю́бної | дружелю́бного | дружелю́бних |
| давальний | дружелю́бному | дружелю́бній | дружелю́бному | дружелю́бним |
| знахідний | дружелю́бний, дружелю́бного | дружелю́бну | дружелю́бне | дружелю́бні, дружелю́бних |
| орудний | дружелю́бним | дружелю́бною | дружелю́бним | дружелю́бними |
| місцевий | на/у дружелю́бному, дружелю́бнім | на/у дружелю́бній | на/у дружелю́бному, дружелю́бнім | на/у дружелю́бних |