дружне́нький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дружне́нький | дружне́нька | дружне́ньке | дружне́нькі |
родовий | дружне́нького | дружне́нької | дружне́нького | дружне́ньких |
давальний | дружне́нькому | дружне́нькій | дружне́нькому | дружне́ньким |
знахідний | дружне́нький, дружне́нького | дружне́ньку | дружне́ньке | дружне́нькі, дружне́ньких |
орудний | дружне́ньким | дружне́нькою | дружне́ньким | дружне́нькими |
місцевий | на/у дружне́нькому, дружне́нькім | на/у дружне́нькій | на/у дружне́нькому, дружне́нькім | на/у дружне́ньких |