дріму́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дріму́чий | дріму́ча | дріму́че | дріму́чі |
родовий | дріму́чого | дріму́чої | дріму́чого | дріму́чих |
давальний | дріму́чому | дріму́чій | дріму́чому | дріму́чим |
знахідний | дріму́чий, дріму́чого | дріму́чу | дріму́че | дріму́чі, дріму́чих |
орудний | дріму́чим | дріму́чою | дріму́чим | дріму́чими |
місцевий | на/у дріму́чому, дріму́чім | на/у дріму́чій | на/у дріму́чому, дріму́чім | на/у дріму́чих |