дубівськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дубівськи́й | дубівська́ | дубівське́ | дубівські́ |
родовий | дубівсько́го | дубівсько́ї | дубівсько́го | дубівськи́х |
давальний | дубівсько́му | дубівські́й | дубівсько́му | дубівськи́м |
знахідний | дубівськи́й, дубівсько́го | дубівську́ | дубівське́ | дубівські́, дубівськи́х |
орудний | дубівськи́м | дубівсько́ю | дубівськи́м | дубівськи́ми |
місцевий | на/у дубівсько́му, дубівські́м | на/у дубівські́й | на/у дубівсько́му, дубівські́м | на/у дубівськи́х |